Чому мусульмани не носять обручки?

мусульмане не носят обручальные кольца

Міжнародними шлюбами сьогодні вже нікого не здивувати. Але часто між подружжям різних релігій трапляються як національні і культурні, а й релігійні розбіжності. Одна з найбільш консервативних релігій у цьому плані – іслам.

Чи можна носити обручки мусульманам?

У деяких мусульманських культурах носити обручки не прийнято, тоді як в інших це є обов’язковим елементом шлюбного обряду.

На відміну від християнства, в ісламі немає традиції обміну обручками. Більше того, за правилами шаріату, чоловік не має права торкатися руки своєї обраниці, поки вона не стане його дружиною. Тому під час мусульманського обряду шлюбу мусульмани не носять обручки, оскільки це не закріплено традицією.

Чому не можна носити золото в ісламі?

Носити золото в ісламі чоловікам вважається неприпустимим. За переказами, Пророк Мухаммед порівняв носіння золотого кільця мусульманином з тим, що він тримає в руці розпечене вугілля. Однак чоловіки можуть носити кільця, виготовлені з інших металів, наприклад, срібла. У більшості випадків золоті каблучки у мусульман замінюються срібними або з інших дозволених матеріалів.

Що стосується жінок-мусульманок, то для них носити золото в ісламі дозволено, в тому числі обручки.

Обручки за ісламом

Багато мусульманських релігійних авторитетів стверджують, що іслам не забороняє носити обручки, якщо це не призводить до гріха або порушення законів шаріату. Однак, є нюанси, пов’язані з носінням ювелірних прикрас у мусульман.

Іслам формує в чоловіках мужні якості, і тому носити золоту каблучку або привертати увагу розкішними аксесуарами вважається небажаним. Скромність, повага до релігійних принципів та суспільної думки – важливі аспекти мусульманського життя.

Таким чином, мусульмани не носять обручки, але за бажання можуть вибрати скромну прикрасу, яка не привертає зайвої уваги. Чоловікам в ісламі дозволено носити обручки, але не золоті каблучки, а зроблені зі срібла або інших матеріалів.

Носіння обручки за ісламом – це не обов’язкова, але допустима дія, яка залежить від культурних особливостей регіону та особистих релігійних поглядів.