Хрещення Русі: як князь Володимир змінив долю держави
15 липня (28 липня за новим стилем) у православному календарі відзначається день пам’яті святого рівноапостольного великого князя Володимира. Його ім’я нерозривно пов’язане з хрещенням Київської Русі, яке стало поворотним моментом в історії українських земель.
Володимир Святославич, народжений близько 958 року, був сином князя Святослава Ігоровича та ключниці Малуші. Його бабусею була свята княгиня Ольга, яка вже прийняла християнство, але за часів батька язичництво залишалося домінуючою релігією. Після загибелі Святослава спалахнула міжусобна боротьба, в ході якої Володимир, зазнавши тимчасового вигнання, повернувся з військом і близько 980 року зайняв київський престол.
Від язичництва до християнства: шлях князя
На початку свого правління Володимир був щирим язичником. Він прагнув зміцнити державу, розширюючи її кордони, будуючи укріплення та засновуючи нові міста. Однак, розуміючи, що язичництво не здатне об’єднати різноетнічну державу, яка активно контактувала з християнськими країнами, князь почав шукати нову віру.
Згідно з літописами, Володимир відправив послів до різних держав, аби вони на власні очі побачили чужі богослужіння. Особливе враження на них справила служба у константинопольському храмі Святої Софії, яка здалася їм небесним видовищем. Історики погоджуються, що рішення прийняти християнство було зумовлене не лише духовними, а й потужними політичними та культурними чинниками. Прийняття християнства відкривало шлях до зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі.
988 року князь Володимир здійснив похід на Корсунь (сучасний Херсонес у Криму). Внаслідок цього він одружився з візантійською царівною Анною та прийняв християнство. Повернувшись до Києва, князь наказав знищити язичницьких ідолів, найвідоміший з яких, Перун, був скинутий у Дніпро. Тоді ж відбулося масове хрещення киян у водах річки Почайни. Ця подія стала початком утвердження християнства на Русі, процес якого був тривалим і нерівномірним у різних регіонах.
Інші пам’ятні події 15 липня
Цього дня також вшановуються святі мученики Кирик та Юліта. Юліта, християнка зі знатної родини, виховувала свого трирічного сина Кирика, як і сама сповідувала віру в Ісуса Христа. Під час жорстоких гонінь на християн за імператора Діоклетіана, вони були змушені покинути рідне місто. На суді Юліта відмовилася зректися віри, а її маленький син, повторюючи “Я християнин!”, став жертвою нелюдської жорстокості.
За старим календарем 15 липня відзначалося свято Покладання чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні. За церковним переказом, риза Богородиці була привезена до Константинополя з Єрусалиму у V столітті і нині є однією з найшанованіших реліквій.
Прикмети та заборони дня
У народі 15 липня вважався днем, коли не варто поспішати з важливими рішеннями та розпочинати масштабні проєкти. Вважалося, що нові починання можуть виявитися невдалими, а дорогі покупки не принесуть довготривалої користі.
Серед народних прикмет на цей день:
- Дощ віщує тривалу дощову погоду.
- Ясний і сонячний день обіцяє тепле та сухе завершення липня.
- Сильний вітер свідчить про неминучу зміну погоди.
Православні християни 15 липня звертаються з молитвами до святого князя Володимира, просячи зміцнення віри, миру, спокою та захисту від зла. Також до святого звертаються з проханнями про зцілення, особливо при хворобах очей, що пов’язано з переказами про чудесне прозріння князя Володимира після хрещення. Князь Володимир є небесним покровителем чоловіків, яким було дано це ім’я.
