Таємниця зниклої цариці: Велика Гіза приховує порожню гробницю
Початок 1925 року ознаменувався одним із найважливіших археологічних відкриттів XX століття. Біля підніжжя Великої піраміди Гізи, місця, що віками викликає захоплення та подив, випадково було виявлено залишки надзвичайно багатої гробниці, що належала до доби Стародавнього Єгипту. Проте, як це часто буває з давніми загадками, розкіш знахідки затьмарилася незрозумілим парадоксом: у царській усипальниці, сповненій скарбів, не виявилося жодного сліду самої цариці.
Випадкове відкриття під шарами історії
Історія цього відкриття почалася з буденної справи. Мохамедані Ібрагім, фотограф однієї з археологічних експедицій, готував свою апаратуру для зйомок поблизу величного монумента. Встановлюючи штатив, він раптом відчув, що земля під ногами не зовсім рівна. Під тонким шаром сучасної штукатурки проступила ділянка давньої кладки, що привернула увагу.
Розкопки, що розпочалися під керівництвом досвідченого археолога Алана Роу, швидко перетворилися на захопливу подорож у минуле. Команда виявила дванадцять сходинок, що вели вниз, до засипаної камінням шахти. На глибині семи з половиною метрів робітники натрапили на замуровану нішу, в якій зберігалися жертовні дари: череп та кістки бика, укладені в очеретяний килимок, а також два глеки, що, ймовірно, містили вино.
Спуск тривав далі. На глибині двадцяти семи метрів та чотирьох десятків сантиметрів шахта закінчувалася входом до підземної камери. Це сталося 8 березня 1925 року, коли науковці вперше зазирнули всередину. З’ясувалося, що це усипальниця цариці Хетеферес I – матері фараона Хуфу, відомого як Хеопс, будівничого Великої піраміди.
Скарби, що пережили тисячоліття
Внутрішнє оздоблення гробниці, незважаючи на тисячолітню давнину, вражало. Хоча всі дерев’яні елементи з часом розпалися, перетворившись на пил, підлога була вкрита суцільним килимом із золотих пластин, що колись прикрашали ці предмети. Джордж Райснер, керівник експедиції, який прибув зі США, наказав негайно запечатати знахідку до його особистого прибуття. Розкопки були відновлені лише 21 січня 1926 року.
Наступні місяці стали періодом неймовірно кропіткої праці. Під керівництвом Доуса Данхема команда працювала 321 день, ретельно описуючи та обережно виймаючи кожен фрагмент. Науковці залишили понад тисячу сімсот сторінок нотаток та зробили понад тисячу фотографій, що стало неоціненним внеском у подальшу реставрацію.
Завдяки цим детальним записам вдалося відтворити позолочене ліжко, два крісла, каркас для балдахіна та переносне крісло. Особливої уваги заслуговували золоті ієрогліфи, що прикрашали меблі, які свідчили про високий статус цариці: “Мати царя Верхнього та Нижнього Єгипту”. Крім того, у кімнаті була знайдена позолочена скринька, в якій зберігалося двадцять срібних браслетів, прикрашених сердоліком, лазуритом та бірюзою, виконаними у формі метеликів.
Загадка порожнього саркофага
Ключовий момент розкриття таємниці гробниці настав 3 березня 1927 року. Джордж Райснер, у присутності запрошених гостей та офіційних представників Єгипту, урочисто підняв кришку алебастрового саркофага, розташованого біля східної стіни.
Реакція присутніх була приголомшеною. “Джордже, це жах!” – вигукнув художник Джозеф Ліндон Сміт, який був свідком події. Саркофаг виявився абсолютно порожнім.
Пізніше, 21 травня, команда виявила заштукатурену нішу в стіні, де зберігалася запечатана канопа – скриня для зберігання вилучених під час муміфікації органів. У трьох із чотирьох її відділень збереглася рідина із залишками тканин цариці. На краях саркофага також були помічені сліди від металевих інструментів.
Джордж Райснер висунув теорію, що перша гробниця Хетеферес I, розташована в Дахшурі, була пограбована. Щоб уникнути гніву фараона Хуфу, чиновники, ймовірно, приховали факт пограбування та перепоховали порожній саркофаг біля Великої піраміди. Інший відомий єгиптолог, Марк Ленер, припустив, що це було поспішне перепоховання, і мумію цариці згодом перенесли до іншої, безпечнішої гробниці.
Минуло майже століття, але таємниця зникнення цариці Хетеферес I так і залишається нерозгаданою. Відновлені предмети меблів, скринька з браслетами, саркофаг і канопи цариці нині є одними з найцінніших експонатів Великого Єгипетського музею, розташованого неподалік Гізи, продовжуючи захоплювати відвідувачів своєю красою та загадковістю.
