Кияни-опікуни дітей з інвалідністю отримали нову можливість для тимчасового відпочинку. З 1 липня у столиці запрацювала соціальна послуга, покликана підтримати батьків, які щодня присвячують себе догляду за дітьми з особливими потребами.

Проєкт, ініційований Київською міською державною адміністрацією (КМДА), на першому етапі функціонуватиме за аналогією з дитячим табором. Він розрахований на одночасне перебування близько 12 дітей віком від 9 до 14 років. Такий пілотний формат дозволить оцінити реальний попит та потреби сімей, що стане основою для подальшого розширення програми.

Послуга передбачає тимчасове залишення дитини під наглядом фахівців на термін від 3 до 30 календарних днів на рік. Для стаціонарного перебування дітей облаштовано простір у Пущі-Водиці. Там команда професіоналів забезпечуватиме допомогу в повсякденних потребах, організовуватиме дозвілля та розвиткові заняття, підтримуватиме звичний для дитини розпорядок дня, а також сприятиме взаємодії з медичними та соціальними службами.

«Ми часто говоримо про підтримку дітей з інвалідністю, але не менш важливою є допомога тим, хто день у день піклується про них. Батьки роками живуть у режимі безперервних обов’язків, часто відкладаючи власні потреби на потім. Нова послуга надасть їм можливість хоча б ненадовго відновити сили, знаючи, що їхня дитина перебуває під наглядом фахівців у безпечному середовищі», – зазначила Марина Хонда, заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень.

Для того, щоб скористатися цією послугою, родинам необхідно звернутися до Київського міського центру надання соціальних послуг.

### Соціальна підтримка для тих, хто її потребує

Олена Пшенична, співзасновниця громадської організації «Видимі» та мати дитини з інвалідністю, підкреслює, що для багатьох батьків подібні послуги – це не стільки про відпочинок у звичному розумінні, скільки про можливість подбати про власне здоров’я.

«Коли ти виховуєш дитину з інвалідністю, безперервний сон стає недозволеною розкішшю. Накопичена втома перетворюється на виснаження, призводячи до проблем зі здоров’ям. Ця послуга – це простір для задоволення такої базової потреби, як можливість побути наодинці, хоча б трохи. Це шанс пройти плановий медичний огляд або звернутися до лікаря, коли вже немає сил терпіти. Коли це триває роками, емоційний стан стає надзвичайно складним», – ділиться вона.

На запрошення КМДА, пані Пшенична відвідала відкриття локації. За її словами, це викликало почуття надії та стриманого оптимізму.

«Надання перепочинку батькам дітей з інвалідністю – це, по суті, базова соціальна послуга, яка вкрай необхідна в кожній громаді. Проте, на жаль, таких громад в Україні небагато. Є окремі громадські організації, які час від часу надають подібну підтримку, але це рідко буває системним. Поява такої послуги у Києві – це важливий крок», – додає Олена Пшенична.

Наразі програма орієнтована на дітей до 14 років, однак у планах – розширення на підтримку родин, де виховуються повнолітні особи з інвалідністю. Для таких сімей, де втома та вигорання накопичуються десятки років, подібна послуга може бути ще більш критичною.

Попри те, що така підтримка, на думку експертів, мала б з’явитися значно раніше, зараз головне – підтримати це починання і сприяти його розвитку. Представники громадських організацій готові ділитися своїм досвідом та надавати зворотний зв’язок для вдосконалення програми.

«Можливість тимчасового перепочинку безпосередньо впливає на якість життя всієї родини. Навіть коротка перерва у догляді дозволяє батькам відновити сили, зменшити виснаження та зберегти ресурс для подальшої турботи. Це не просто про якість життя, а про саме життя. Вчасний відпочинок, навіть якщо це два тижні або передбачені стандартом 30 днів на рік, може стати критично важливою опорою», – переконана Олена Пшенична.

Як показало дослідження громадської організації «Епіпросвіта» спільно з ГО «Академія Пізнання», 40% матерів дітей з інвалідністю мають симптоми депресії, а близько 15% – розглядали думки про заподіяння собі шкоди. Більшість опитаних також зазначили, що практично не мають часу на відпочинок через постійний догляд за дитиною. За приблизними оцінками, в Україні проживає близько 160 тисяч жінок, які самостійно виховують дітей з інвалідністю. Державний рівень допомоги покриває не більше 20% реальних потреб таких родин, що робить стабільну роботу та фінансове самозабезпечення значною проблемою.