Жіноче лідерство: виклики та перспективи в Україні

Новий сезон подкасту “На її плечах” присвячений жіночому лідерству. Першою гостею стала народна депутатка України Інна Совсун, яка вже багато років працює над питаннями гендерної рівності, освіти та прав людини. У розмові з Іриною Славінською вона поділилася своїм досвідом та поглядами на актуальні проблеми українського суспільства.

Особистий фронт та материнство в умовах війни

Чоловік Інни Совсун перебуває на фронті вже чотири з половиною роки, а нещодавно стало відомо про її вагітність. Попри всі складнощі, депутатка зазначає, що очікування дитини стало для неї променем надії. “Мені, мабуть, стало легше, – зізнається вона. – Вагітність – це якесь очікування чогось доброго, позитивного, радості. І мені хотілося б, щоб ми про цей кут зору теж не забували”. Особливу підтримку в цей непростий час їй надають близькі подруги, чиї чоловіки також на фронті.

Обговорюючи ситуацію з Тетяною Бережною, яка повернулася до роботи на шостий день після пологів, Совсун підкреслила, що реалії материнства в Україні дуже різні і залежать від матеріального та соціального становища родини. Можливість найняти няню, гнучкий робочий графік, тип роботи – все це визначає, як жінка зможе поєднувати кар’єру та догляд за дитиною. “Треба визнавати існування цих банальних матеріальних обмежень”, – наголошує депутатка.

Державна політика та демографічна криза

Говорячи про демографічну кризу, Совсун наголошує на необхідності підтримки тих, хто хоче народжувати, а не тиску на жінок. “Дитину треба народжувати з любові, бо дитина потребує любові”, – переконана вона. Держава могла б допомогти, розширивши програми репродуктивних технологій, враховуючи, зокрема, потреби родин військових, які бачаться рідко.

Важливою складовою підтримки родин є розвиток інфраструктури для догляду за дітьми. Совсун наполягає на необхідності створення ясел для дітей до трьох років, оскільки з садочками ситуація трохи краща. “Якщо немає можливості віддати дитину в садочок чи ясла, то ти далі можеш скільки завгодно говорити про гендерну рівність, але фактично залишатиметься ситуація, де жінка стикатиметься з перепонами у кар’єрі”, – пояснює вона. Також проблемою залишається жорсткий графік роботи багатьох установ, що ускладнює відвідування садочків, які часто працюють лише до певного часу.

Політична боротьба та зміна суспільної думки

Інна Совсун ділиться досвідом просування складних законопроєктів, зокрема, про заборону Російської православної церкви. Вона підкреслює, що зміни в суспільстві починаються зі зміни світогляду, а політичне лідерство – це вміння вести за собою, а не підлаштовуватися під поточні настрої. “Ніхто не народжується з певними поглядами. Всі погляди сформовані під впливом когось, чогось”, – зазначає вона.

Щодо законопроєкту про цивільні партнерства, депутатка пояснює його повільне просування тим, що Верховна Рада часто відстає від суспільної думки. “Суспільство – 2026 року, а Верховна Рада – 2019 року”, – констатує вона. Активний супротив з боку церкви та побоювання депутатів щодо рейтингу також гальмують процес, хоча інтеграція до ЄС поступово змінює ситуацію.

Жіноча солідарність та вплив у політиці

Совсун відзначає присутність солідарності між жінками-парламентарками, яка часто допомагає просувати прогресивні норми. “Мені часто простіше підійти до когось із колежанок-депутаток і поговорити про спільну ініціативу, про підтримку, про координацію, ніж до депутатів-чоловіків”, – зізнається вона. Цей висновок підкріплюється спостереженням, що під час міжнародної адвокації значна частина ефективних спікерів виявилася саме жінками.

Вплив жінок у політиці залежить від багатьох факторів, але ключовим є максимальна компетентність та наполегливість. “Треба не боятися стояти”, – закликає депутатка, радячи жінкам, які думають про політику, добре знати предмет, про який вони говорять, і не дозволяти себе перебивати. “Для того, аби ці проблеми вирішувалися, ви маєте бути там, де ці проблеми вирішуються”, – підсумовує вона.