Знаєш, прибирання салону — це не про «блиск заради блиску». Це про те, щоб у машині було по-справжньому затишно — особливо коли возиш дитину, їдеш на роботу вранці чи просто хочеться, щоб навколо був порядок. А ще — чистий салон безпечніший: на запотілих чи брудних склах легко щось не помітити.
З чого почати?
З пилососа. Так-так, не з ганчірки! Спочатку витягни все зайве: крихти під сидіннями, пісок у щілинах, шерсть (якщо є кіт чи собака), навіть ті самі «загадкові монетки», що самі з’являються в бардачку. Краще використовувати автомобільний пилосос — він компактний і дістане всюди.
Потім — торпедо й панель. Протирай їх спеціальною серветкою без силікону. Чому? Бо звичайні поліролі залишають відблиски на лобовому — і вночі це просто катування. І ще — жодної «Білизна» чи «Містера Мускула»! Вони можуть зіпсувати пластик або залишити запах, від якого потім болить голова.
Скла — окрема історія. Їх треба мити з обох боків, навіть якщо всередині «здається чисто». Особливо після дощу чи кондиціонера — залишається жирнувата плівка. Бери спиртовмісний очисник — і все пройде.
Килимки — витрусі, пропилосось, а краще — помий. Гумові — щіткою й милом, текстильні — провітри й почисти паром (якщо є така можливість). Головне — щоб вони не залишалися мокрими: сирість = запах і цвіль.
І так, про запах. Не вішай «ялинку» поверх старого аромату піци чи мокрих шкарпеток! Спочатку знайди джерело — може, під сидінням лежить забутий пакетик чіпсів? А потім уже — лаванда в мішечку чи вугільний фільтр. Так і свіжо, і натурально.
Прибирання салону — це не обов’язок.
Це маленький ритуал турботи про себе. Бо коли навколо чисто — і на душі легше. А машина перестає бути «лише транспортом» — і стає твоїм тихим куточком у потоці дня.
