Кішки — не «маленькі собаки». Вони не люблять нав’язливості, різких рухів і «радісного хапання». Їхній догляд вимагає поваги, терпіння й розуміння меж. Якщо робити все з урахуванням їхньої психіки — процедури перетворяться з боротьби на ритуал довіри.
Почнемо з гігієни.
Купати кішку потрібно лише у крайній необхідності — більшість порід чудово справляються самі. Якщо все ж довелося — використовуйте теплу воду, спеціальний шампунь і ніколи не лийте воду на голову. Краще загорнути кішку в теплий рушник і мити по частинах. А після — одразу загорнути й дати ласощі.
Стрижка кігтів — ще один «жахливий» момент. Робіть це в спокійній обстановці, коли кішка розслаблена (наприклад, після сну). Беріть спеціальні кігтерізки, стригти лише прозорий кінчик, уникаючи рожевої «живої» частини. Якщо кішка нервує — робіть по одному кігтику на день.
Догляд за шерстю — особливо важливий для довгошерстих. Розчісуйте щодня, але м’яко, без ривків. Використовуйте щітку з закругленими зубцями або фурмінатор (обережно!). Робіть це в тихому місці, говоріть лагідно — і кішка почне сприймати це як пестощі.
Чищення вух і очей — лише за необхідності. Використовуйте ватні диски й спеціальні лосьйони, ніколи — ватні палички! Рухи — легкі, від центру до краю. Якщо кішка упирається — не наполягайте. Краще показати ветеринару.
І головне — ніколи не карайте за опір. Кішка не «капризує» — вона боїться. Замість цього — хваліть, пригощуйте, створюйте позитивні асоціації. Наприклад, після розчісування — улюблені ласощі.
Догляд за кішкою — це не список процедур.
Це діалог без слів. І якщо ви слухаєте її — вона відкриється вам повністю. А чиста шерсть, здорові очі й спокійний погляд стануть найкращою винагородою.
